Неділя, 20.01.2019, 13:55
Вітаю Вас Гість | RSS



Лабораторія соціально-психологічних технологій
Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 18
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Блог

Головна » 2016 » Жовтень » 11 » Діалог епох та осередків: особистість, громадськість, освітянська спільнота
11:17
Діалог епох та осередків: особистість, громадськість, освітянська спільнота

25 червня 2014 р. співробітники лабораторії соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології здійснили подорож до Ніжинського держуніверситету ім. М. Гоголя. Метою візиту було проведення круглого столу «Освітянські еліти України у змаганнях за консолідацію народу на доленосних етапах його історії» в рамках 5-х Всеукраїнських наукових Гротівських читань. Цього року Читання, які щорічно проводить кафедра психології НДУ, були присвячені проблемам психології особистості у контексті епохи.

Співробітники лабораторії, у свою чергу, висвітлювали роль громадськості у важливі історичні моменти, зокрема роль освітян як певної соціальної групи, - тої частини громади, яка сама слугує ланкою та своєю працею пов’язує її минуле з майбутнім. Це добре видно на прикладі діяльності одного з фундаторів вітчизняної психології, ім’я якого було майже забуто, але з рештою – зусиллями сучасних ніжинських психологів, - повернулося до життя. У Ніжинському університеті (тоді Історико-філологічному інституті) з 1876 до 1883 року працював М.Я. Грот – видатний філософ і психолог, засновник та перший редактор журналу «Вопросы философии и психологи», голова Московського психологічного товариства.

Серед численних художніх та наукових скарбів Ніжинського університету є фундаментальна наукова бібліотека, а у ній – Музей рідкісної книги. Саме тут співробітник кафедри психології, доцент М.Д.Бойправ знайшла його праці і повернула їх з небуття. Результатом наукової розвідки М.Д. Бойправ стало перевидання першої праці М.Я. Грота «Сновидіння як предмет наукового аналізу», яка побачила світ у 1878 році – задовго до того, як до цієї теми звернувся З. Фройд. У своїй наступній праці М.Д. Бойправ висвітлила психологічний доробок М.Я. Грота: оригінальні концепції розвитку емоцій, розумових процесів, психічної діяльності. Він був також чудовим педагогом, навколо якого концентрувалася талановита молодь, найвідоміший з його учнів – Г.І. Челпанов, видатний російський психолог. Ніжинський університет (у різні часи - гімназія вищих наук, юридичний ліцей, історико-філологічний інститут) багатий на спадщину: крім М.В. Гоголя, його випускниками були письменники Євген Гребінка, Леонід Глібов, Олександр Афанасьєв-Чужбинський, поет Віктор Забіла, художники Аполлон Мокрицький, Яків де Бельмен та багато-багато інших. Сучасним викладачам та студентам є ким пишатися.

Широку дискусію серед учасників викликало питання соціально-психологічних умов досягнення консолідації в сучасному українському суспільстві. Завідувач лабораторії соціально-психологічних технологій ІСПП П.Д. Фролов виступив з результатами останніх досліджень та розказав про консолідацію громадської думки як умову виживання спільноти. За даними останнього опитування, проведеного ІСПП на початку червня 2014 року, громадська думка в Україні щодо актуальних суспільно-політичних проблем, залишається поляризованою. Особливо велика різниця в позиціях громадян зафіксована щодо доцільності проведення АТО на сході країни. Суспільство поділилося на «голубів» та «яструбів». Як поєднати ці позиції? Наголосивши на існуванні чималої кількості чинників, які сприяють консолідації громадської думки, П.Д. Фролов підкреслив, що зараз на перший план виходять процедурно-технологічні аспекти, такі як готовність до різних форм взаємодії, ведення дискусій, діалогу.

Треба окремо наголосити на ролі діалогу у суспільстві. Як показали попередні дослідження, запорукою консолідації громадської думки є формування суспільного дискурсу. Суспільний дискурс формується у широкій соціальній дискусії, до якої залучаються різні соціальні групи, організації та інститути. Ця дискусія включає як експертів, так і пересічних громадян. Часто-густо про нагальні питання, наприклад, про реформи, говорять лише фахівці. Але доки думка експертного середовища не виходить «в маси», вона залишається думкою окремої групи людей і не стає громадською думкою. Наскільки голос певної соціальної чи професійної групи – наприклад, освітян, - буде чутно, залежить від активності самих представників цієї групи. На жаль, на сьогодні освітяни не надто активно заявляють про себе, і той потенціал, який ми побачили у Ніжинському університеті, залишається невикористаним.

Погляди з різних боків – з боку столиці та регіонів, науки та освіти, історії та сучасності – роблять предмет обговорення більш ємним, багатошаровим, деталізованим. Обмін думками з освітянами - представниками Ніжинського університету дозволив нам, науковцям, побачити процес консолідації громадської думки у новому вимірі, а освітянам – краще усвідомити свою роль у цих процесах.

 

Іванченко С.М., кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Інституту соціальної та політичної психології

НАПН України

Переглядів: 116 | Додав: ЛСПТ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Жовтень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Друзі сайту