Коли мова заходить про реформу освіти, звідусіль доводиться чути переважно негативні висловлювання та коментарі. Особливо з повідомлень мережі Інтернет, складається цілковите враження абсолютно негативного ставлення громадян України до освітніх реформ загалом і до реформи середньої освіти зокрема. Чи це так насправді? Фахівці інституту соціальної та політичної психології НАПН України, спираючись на 15 річний досвід моніторингу громадської думки, доводять, що це не так.
Завідувач лабораторії соціально-психологічних технологій інституту соціальної та політичної психології (ІСПП) Олена Суший стверджує, що результати моніторингового дослідження свідчать про зростання за останні п’ять років довіри людей до системи освіти майже на 10%: з 49% у 2011 р. до 57% у 2015 р. Це найвищий показник довіри за усі роки спостереження, яке проводить ІСПП. Що характерно, на тлі загальної для українського суспільства кризи довіри (передусім до інститутів влади), освіта чи не єдина утримує впродовж останніх 10-ти років позитивний баланс довіри-недовіри. Тобто, освіта лишається в уяві громадян острівцем стабільності у бурхливих хвилях суспільних змін. Про позитивні зрушення в уявленні громадян щодо змін в освітній галузі свідчить також позитивна динаміка зростання кількості громадян, переконаних в тому, що вітчизняна система освіти розвивається у правильному напрямі – майже на 15%.
О. Суший зауважила, що чинником формування консолідованої громадської думки щодо освітніх та суспільних реформ виступає довіра. Класичне розуміння освіти як одного з найдавніших і найважливіших інститутів суспільства полягає у визнанні її основою соціального порядку та безпеки країни, моделлю соціальної інтеграції та самоорганізації. І оскільки система освіти певною мірою виступає ретранслятором соціальної системи, довіра до вітчизняної системи освіти – не лише показник ефективності започаткованої докорінної реформи, а й віддзеркалення стану соціальної системи як такої. О. Суший підкреслила, що Інститут соціальної та політичної психології НАПН України єдина в Україні наукова установа, у тому числі й серед багатьох соціологічних центрів та служб, яка регулярно відстежує рівень довіри громадян до вітчизняної системи освіти.
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України також єдина в Україні наукова установа, яка крім відстежування громадської думки розробляє наукові засади формування громадської думки і здійснює соціально-психологічний супровід освітніх інновацій. У 2016 р. розпочався всеукраїнський експеримент, який проводить лабораторія соціально-психологічних технологій ІСПП. Метою експерименту є формування позитивного ставлення педагогічних працівників, учнівської молоді, батьків та широкої громадськості до переходу загальноосвітніх навчальних закладів на 12-річний термін навчання, профілізацію старшої школи, розширення практики громадсько-державного управління освітою.
Перший інформаційний захід в рамках цього експерименту відбувся 17 березня 2016 р. В установчому семінарі взяли участь представники експериментальних майданчиків Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Львівської, Хмельницької, Херсонської, Чернігівської областей. На семінарі обговорювалися наукові та практичні засади експерименту: керівник експерименту Світлана Іванченко представила програму дослідження та розповіла про соціально-психологічний супровід освітніх реформ, з доповідями виступили співробітники лабораторії та інших установ. Науковий співробітник лабораторії Олена Хоріна у своїй доповіді представила рефлексивні основи соціально-психологічного супроводу освітніх реформ. Вона звернула увагу на необхідність вивчення причин спротиву освітнім реформам серед вчителів. Відомо, що в основі несприйняття будь-яких новацій лежить брак обговорення та співвіднесення думок та суджень учасників діалогу. Часто люди не розуміють позицію опонентів, і коли починають просто говорити, ділитися думками, то виходить, що насправді є дуже багато спільного, але воно має різні назви, і тому виглядає як різні позиції. Багато позицій співпадають, але називаються по-різному. Таким чином, аналіз потреб, інтересів і зацікавлень учасників експерименту (педагоги, батьки та учні) виступає складовою процесу формування громадської думки.
Співорганізатором установчого семінару виступив Криворізький державний педагогічний університет. Олена Шестопалова, доцент кафедри практичної психології цього університету, презентувала результати власного дослідження «Моніторингові зрізи експектацій вчителів Дніпропетровщини щодо освітніх реформ». За даними цього опитування, педагоги дуже добре розуміють, що успіх впроваджуваних реформ великою мірою залежить від того, наскільки освітяни залучені до процесу громадсько-державного управління освітою. Серед пропозицій, напрацьованих вчителями, були такі: скорочення обсягів і номенклатури звітної документації школи; визначення педагогічним колективом та адміністрацією самої школи критеріїв та параметрів забезпечення освітнього стандарту згідно річного плану школи; прозорість експертної системи оцінювання педагогічної діяльності та управлінської діяльності задля забезпечення якості освіти. Також вчителі усвідомлюють необхідність посилення ролі місцевих органів самоуправління та громад в управлінні системою освіти, посилення ролі батьківських та піклувальних рад, запровадження реального самоврядування і автономії навчальних закладів.
Представники навчальних закладів, присутні на семінарі, висловили свої критичні зауваження, пропозиції та власне бачення експериментального дослідження. Директори та вчителі говорили про проблеми, з якими стикаються кожного дня. Враховуючи побажання, у школах будуть проведені заходи, які допоможуть вивчити думку педагогів, учнів та батьківського загалу щодо освітніх нововведень; покращити діалог між учасниками навчально-виховного процесу; сформувати готовність педагогів до впровадження освітніх інновацій та до конструктивної взаємодії, а також у вирішенні широкого кола питань, які виникають у сучасній школі стосовно змін, які відбуваються у навчальному закладі в період реформ.
Сподіваємося на поєднання зусиль науковців та педагогічних працівників з метою формування консолідованої громадської думки щодо впровадження освітніх інновацій в Україні. Консолідація громадської думки є процесом і результатом широкої громадської дискусії усіх зацікавлених сторін щодо суспільно значущих питань. Реформа освіти, безумовно, є одним з таких питань і дуже важливо почути тих, кого вона торкається в першу чергу.
Іванченко С.М., кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник Інституту
соціальної та політичної психології НАПН України
|