Соціально-психологічні технології

Результати другої хвилі моніторингу ставлення освітян до освітніх інновацій - 2018 р.

ЛСПТ — Sat, 30 Jun 2018 15:29:35 GMT

Лабораторія соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України з лютого 2016 р. проводить Всеукраїнський експеримент «Формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій» на базі закладів загальної середньої освіти усіх регіонів України. Одним із завдань експерименту є моніторинг ставлення педагогічних працівників, учнівської молоді, батьків до освітніх інновацій та реформування освіти. Моніторингове опитування проводиться у онлайн та офлайн режимах, респонденти заповнюють анкету, розроблену співробітниками лабораторії, яка містить питання про перехід загальноосвітніх шкіл на 12-річний термін навчання; профілізацію старшої школи; інтеграцію до європейського освітнього простору та ін. У березні-квітні 2016 р. було проведено вхідний моніторинг, у якому взяли участь 768 респондентів зі шкіл Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Львівської, Хмельницької, Херсонської, Чернігівської областей та міста Києва. Другу хвилю моніторингу було проведено у березні – квітні 2018 р. серед респондентів з експериментальних ЗОШ вже з усіх регіонів України. В опитуванні взяли участь 2100 осіб - педагогів базових шкіл, учнів 10-11 класів та їхніх батьків. Результати 2018 р. порівнювалися з результатами вхідного моніторингу 2016 р. Позитивне ставлення до 12-річного терміну навчання серед педагогів збільшилося з 28% у 2016 р. до 39%, а серед директорів шків – до 59% опитаних у 2018 р. Позитивне ставлення педагогів до профільного навчання у старшій школі залишається високим і дещо збільшилося – з 85% до 87%. Суттєво збільшилася кількість тих, хто вважає, що запровадження у загальноосвітніх школах 12-річного терміну навчання підвищить якість середньої освіти: з 17,7% у 2016 р. до 31,3% опитаних у 2018 р. Особисту зацікавленість у реформуванні середньої освіти в Україні відчували 63% педагогів у 2016 р. і 67% - у 2018 р. Інтеграцію вітчизняної освіти до європейського освітнього простору у 2018 р. вважають необхідною 82% директорів шкіл, 78,3% педагогів, 46% учнів і 41,8% батьків. У 2016 р. з цим погоджувалися понад 40% учасників опитування. Серед батьків позитивне ставлення до 12-річного терміну навчання у 2018 р. відзначають 29,2%, а серед учнів ще менше – 25%. Профільне навчання підтримують 76,6% батьків і 83% учнів. Зв'язок 12-річного терміну навчання з якістю середньої освіти вбачають 27,6% батьків і 25,2% учнів. Особисту зацікавленість у реформуванні середньої освіти в Україні відчувають 42,2% батьків і 34% учнів. Усі показники батьків та учнів порівняно з 2016 р. збільшилися, крім особистої зацікавленості, яка зменшилася у батьків з 48,3% до 42,2%. Результати моніторингу свідчать про те, що серед учасників експерименту ставлення до зазначених нововведень покращується, особливо відчутне зростання довіри до реформи освіти та її результатів серед педагогів: • ставлення респондентів до переходу на 12-річний термін за період 2016-2018 р. покращилося у середньому на 10%; • позитивне ставлення до запровадження профільного навчання у старшій школі залишається на рівні 85-87%; • зв’язок 12-річного терміну навчання з підвищенням якості середньої освіти бачать у середньому на 10% опитаних більше, ніж у 2016 р.; • понад 70% педагогів поділяють думку про необхідність інтеграції до європейського освітнього простру, серед учнів та батьків – близько 40%. Разом з тим, незважаючи на загальну позитивну тенденцію, частка учнів та їхніх батьків, які демонструють позитивне ставлення до освітніх реформ, значно менша, ніж педагогів. Це засвідчує потребу зосередити подальшу роботу передусім на групах учнів та їхніх батьків. Світлана Іванченко канд. психол. наук ст. наук. співробітник Науковий керівник Всеукраїнського експерименту «Формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій» Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Соціально-психологічний супровід освітніх інновацій: результати та перспективи всеукраїнського експерименту

ЛСПТ — Thu, 02 Nov 2017 12:09:36 GMT

Соціально-психологічний супровід освітніх інновацій: результати та перспективи всеукраїнського експерименту

Однією з умов ефективного впровадження освітніх реформ є наявність суспільної підтримки рішень, що ухвалюються на державному рівні. Підтримка суспільства можлива за умови здійснення ефективної комунікації з громадськістю та пояснення рішень з урахуванням інтересів як окремих груп населення, так і громадян загалом. Тому актуальним на сьогоднішній день є організація соціально-психологічного супроводу, спрямованого на підтримку освітньої реформи не лише на рівні суспільства, а й окремих навчальних закладів.

Центральним моментом соціально-психологічного супроводу є організація взаємодії тих соціальних або професійних груп, які залучені у процес упровадження реформ. У реформі освітни такими групами виступають педагоги, учні, батьки, а також управлінці різних ланок.

З метою налагодження взаємодії між учасниками процесу реформування освіти проводиться всеукраїнський експеримент «Формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій». Експеримент проводить лабораторія соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України на базі загальноосвітніх навчальних закладів Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Львівської, Хмельницької, Херсонської, Чернігівської областей. Метою експерименту є формування позитивного ставлення педагогічних працівників, учнівської молоді, батьків та широкої громадськості до переходу загальноосвітніх навчальних закладів на 12-річний термін навчання, профілізацію старшої школи, розширення практики громадсько-державного управління освітою.

Експеримент розпочався у лютому 2016 р. з підготовчого етапу, який передбачав визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань дослідно-експериментальної роботи, налагодження спільної діяльності з установами, які здійснюють науковий супровід дослідно-експериментальної роботи, проведення установчого семінару для учасників експерименту.

Другий, концептуально-діагностичний етап, тривав з січня до червня 2017 р. За цей час було розроблено концепцію формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій, методичний інструментарій, проведено декілька опитувань, результати яких обговорювалися під час семінарів та зустрічей з учасниками експерименту.

У березні 2017 р. співробітники лабораторії провели виїзний семінар-нараду з педагогами Гніздичівської ОТГ та громадою смт. Гніздичів (Львівська обл.). На зустрічі з активом громади були обговорені питання створення опорної школи, реформи освіти, співпраці з науковцями. На базі Гніздичівської ЗОШ І-ІІІ ступеня співробітниками лабораторії були проведені ділова інноваційна гра, рефлексивний тренінг, групова дискусія методом знаходження консенсусу.

Також за цей період було здійснено апробацію навчально-методичного комплексу «Соціально-психологічне забезпечення громадської підтримки освітніх інновацій», розробленого в лабораторії спеціально для інститутів післядипломної педагогічної освіти. Мета навчального курсу – покращити розуміння педагогічними працівниками специфіки функціонування громадської думки та можливостей управлінської освітньої ланки, розвиток компетенцій, необхідних для формування думки зацікавлених громадян, опанування методів та технологій, що можуть бути для цього використані. Курс було прочитано для слухачів Херсонської академії неперервної освіти та Хмельницького інституту післядипломної педагогічної освіти.

Підсумки другого етапу учасники експерименту підвели під час виїзного засідання «Нова українська школа: взаємодія між науковими та освітніми установами» на базі спеціалізованої ЗОШ №148 ім. Івана Багряного (м. Київ). Науковці і освітяни обговорювали перспективи своєї взаємодії на наступних етапах експерименту.

Наступний, третій етап експерименту передбачає організацію взаємодії освітян, учнів та їхніх батьків із застосуванням соціально-психологічних технологій (збагачення громадської думки, знаходження консенсусу, нетворкінгові технології, рефлексивне управління, підвищення інноваційної культури). Враховуючи побажання педагогів, у школах будуть проведені заходи, які допоможуть вивчити думку педагогів, учнів та батьківського загалу щодо освітніх нововведень; покращити діалог між учасниками навчально-виховного процесу; сформувати готовність педагогів до впровадження освітніх інновацій та до конструктивної взаємодії, а також у вирішенні широкого кола питань, які виникають у сучасній школі стосовно змін, які відбуваються у навчальному закладі в період реформ.

Іванченко С.М., кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник Інституту

соціальної та політичної психології НАПН України

СТАВЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ ДО ОСВІТНІХ РЕФОРМ: ДОСВІД МОНІТОРИНГУ ТА ЕКСПЕРИМЕНТ З ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

ЛСПТ — Thu, 13 Oct 2016 09:05:06 GMT

Коли мова заходить про реформу освіти, звідусіль доводиться чути переважно негативні висловлювання та коментарі. Особливо з повідомлень мережі Інтернет, складається цілковите враження абсолютно негативного ставлення громадян України до освітніх реформ загалом і до реформи середньої освіти зокрема. Чи це так насправді? Фахівці інституту соціальної та політичної психології НАПН України, спираючись на 15 річний досвід моніторингу громадської думки, доводять, що це не так.

Завідувач лабораторії соціально-психологічних технологій інституту соціальної та політичної психології (ІСПП) Олена Суший стверджує, що результати моніторингового дослідження свідчать про зростання за останні п’ять років довіри людей до системи освіти майже на 10%: з 49% у 2011 р. до 57% у 2015 р. Це найвищий показник довіри за усі роки спостереження, яке проводить ІСПП. Що характерно, на тлі загальної для українського суспільства кризи довіри (передусім до інститутів влади), освіта чи не єдина утримує впродовж останніх 10-ти років позитивний баланс довіри-недовіри. Тобто, освіта лишається в уяві громадян острівцем стабільності у бурхливих хвилях суспільних змін. Про позитивні зрушення в уявленні громадян щодо змін в освітній галузі свідчить також позитивна динаміка зростання кількості громадян, переконаних в тому, що вітчизняна система освіти розвивається у правильному напрямі – майже на 15%.

О. Суший зауважила, що чинником формування консолідованої громадської думки щодо освітніх та суспільних реформ виступає довіра. Класичне розуміння освіти як одного з найдавніших і найважливіших інститутів суспільства полягає у визнанні її основою соціального порядку та безпеки країни, моделлю соціальної інтеграції та самоорганізації. І оскільки система освіти певною мірою виступає ретранслятором соціальної системи, довіра до вітчизняної системи освіти – не лише показник ефективності започаткованої докорінної реформи, а й віддзеркалення стану соціальної системи як такої. О. Суший підкреслила, що Інститут соціальної та політичної психології НАПН України єдина в Україні наукова установа, у тому числі й серед багатьох соціологічних центрів та служб, яка регулярно відстежує рівень довіри громадян до вітчизняної системи освіти.

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України також єдина в Україні наукова установа, яка крім відстежування громадської думки розробляє наукові засади формування громадської думки і здійснює соціально-психологічний супровід освітніх інновацій. У 2016 р. розпочався всеукраїнський експеримент, який проводить лабораторія соціально-психологічних технологій ІСПП. Метою експерименту є формування позитивного ставлення педагогічних працівників, учнівської молоді, батьків та широкої громадськості до переходу загальноосвітніх навчальних закладів на 12-річний термін навчання, профілізацію старшої школи, розширення практики громадсько-державного управління освітою.

Перший інформаційний захід в рамках цього експерименту відбувся 17 березня 2016 р. В установчому семінарі взяли участь представники експериментальних майданчиків Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Львівської, Хмельницької, Херсонської, Чернігівської областей. На семінарі обговорювалися наукові та практичні засади експерименту: керівник експерименту Світлана Іванченко представила програму дослідження та розповіла про соціально-психологічний супровід освітніх реформ, з доповідями виступили співробітники лабораторії та інших установ. Науковий співробітник лабораторії Олена Хоріна у своїй доповіді представила рефлексивні основи соціально-психологічного супроводу освітніх реформ. Вона звернула увагу на необхідність вивчення причин спротиву освітнім реформам серед вчителів. Відомо, що в основі несприйняття будь-яких новацій лежить брак обговорення та співвіднесення думок та суджень учасників діалогу. Часто люди не розуміють позицію опонентів, і коли починають просто говорити, ділитися думками, то виходить, що насправді є дуже багато спільного, але воно має різні назви, і тому виглядає як різні позиції. Багато позицій співпадають, але називаються по-різному. Таким чином, аналіз потреб, інтересів і зацікавлень учасників експерименту (педагоги, батьки та учні) виступає складовою процесу формування громадської думки.

Співорганізатором установчого семінару виступив Криворізький державний педагогічний університет. Олена Шестопалова, доцент кафедри практичної психології цього університету, презентувала результати власного дослідження «Моніторингові зрізи експектацій вчителів Дніпропетровщини щодо освітніх реформ». За даними цього опитування, педагоги дуже добре розуміють, що успіх впроваджуваних реформ великою мірою залежить від того, наскільки освітяни залучені до процесу громадсько-державного управління освітою. Серед пропозицій, напрацьованих вчителями, були такі: скорочення обсягів і номенклатури звітної документації школи; визначення педагогічним колективом та адміністрацією самої школи критеріїв та параметрів забезпечення освітнього стандарту згідно річного плану школи; прозорість експертної системи оцінювання педагогічної діяльності та управлінської діяльності задля забезпечення якості освіти. Також вчителі усвідомлюють необхідність посилення ролі місцевих органів самоуправління та громад в управлінні системою освіти, посилення ролі батьківських та піклувальних рад, запровадження реального самоврядування і автономії навчальних закладів.

Представники навчальних закладів, присутні на семінарі, висловили свої критичні зауваження, пропозиції та власне бачення експериментального дослідження. Директори та вчителі говорили про проблеми, з якими стикаються кожного дня. Враховуючи побажання, у школах будуть проведені заходи, які допоможуть вивчити думку педагогів, учнів та батьківського загалу щодо освітніх нововведень; покращити діалог між учасниками навчально-виховного процесу; сформувати готовність педагогів до впровадження освітніх інновацій та до конструктивної взаємодії, а також у вирішенні широкого кола питань, які виникають у сучасній школі стосовно змін, які відбуваються у навчальному закладі в період реформ.

Сподіваємося на поєднання зусиль науковців та педагогічних працівників з метою формування консолідованої громадської думки щодо впровадження освітніх інновацій в Україні. Консолідація громадської думки є процесом і результатом широкої громадської дискусії усіх зацікавлених сторін щодо суспільно значущих питань. Реформа освіти, безумовно, є одним з таких питань і дуже важливо почути тих, кого вона торкається в першу чергу.

Іванченко С.М., кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник Інституту

соціальної та політичної психології НАПН України

Діалог епох та осередків: особистість, громадськість, освітянська спільнота

ЛСПТ — Tue, 11 Oct 2016 08:17:56 GMT

25 червня 2014 р. співробітники лабораторії соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології здійснили подорож до Ніжинського держуніверситету ім. М. Гоголя. Метою візиту було проведення круглого столу «Освітянські еліти України у змаганнях за консолідацію народу на доленосних етапах його історії» в рамках 5-х Всеукраїнських наукових Гротівських читань. Цього року Читання, які щорічно проводить кафедра психології НДУ, були присвячені проблемам психології особистості у контексті епохи.

Співробітники лабораторії, у свою чергу, висвітлювали роль громадськості у важливі історичні моменти, зокрема роль освітян як певної соціальної групи, - тої частини громади, яка сама слугує ланкою та своєю працею пов’язує її минуле з майбутнім. Це добре видно на прикладі діяльності одного з фундаторів вітчизняної психології, ім’я якого було майже забуто, але з рештою – зусиллями сучасних ніжинських психологів, - повернулося до життя. У Ніжинському університеті (тоді Історико-філологічному інституті) з 1876 до 1883 року працював М.Я. Грот – видатний філософ і психолог, засновник та перший редактор журналу «Вопросы философии и психологи», голова Московського психологічного товариства.

Серед численних художніх та наукових скарбів Ніжинського університету є фундаментальна наукова бібліотека, а у ній – Музей рідкісної книги. Саме тут співробітник кафедри психології, доцент М.Д.Бойправ знайшла його праці і повернула їх з небуття. Результатом наукової розвідки М.Д. Бойправ стало перевидання першої праці М.Я. Грота «Сновидіння як предмет наукового аналізу», яка побачила світ у 1878 році – задовго до того, як до цієї теми звернувся З. Фройд. У своїй наступній праці М.Д. Бойправ висвітлила психологічний доробок М.Я. Грота: оригінальні концепції розвитку емоцій, розумових процесів, психічної діяльності. Він був також чудовим педагогом, навколо якого концентрувалася талановита молодь, найвідоміший з його учнів – Г.І. Челпанов, видатний російський психолог. Ніжинський університет (у різні часи - гімназія вищих наук, юридичний ліцей, історико-філологічний інститут) багатий на спадщину: крім М.В. Гоголя, його випускниками були письменники Євген Гребінка, Леонід Глібов, Олександр Афанасьєв-Чужбинський, поет Віктор Забіла, художники Аполлон Мокрицький, Яків де Бельмен та багато-багато інших. Сучасним викладачам та студентам є ким пишатися.

Широку дискусію серед учасників викликало питання соціально-психологічних умов досягнення консолідації в сучасному українському суспільстві. Завідувач лабораторії соціально-психологічних технологій ІСПП П.Д. Фролов виступив з результатами останніх досліджень та розказав про консолідацію громадської думки як умову виживання спільноти. За даними останнього опитування, проведеного ІСПП на початку червня 2014 року, громадська думка в Україні щодо актуальних суспільно-політичних проблем, залишається поляризованою. Особливо велика різниця в позиціях громадян зафіксована щодо доцільності проведення АТО на сході країни. Суспільство поділилося на «голубів» та «яструбів». Як поєднати ці позиції? Наголосивши на існуванні чималої кількості чинників, які сприяють консолідації громадської думки, П.Д. Фролов підкреслив, що зараз на перший план виходять процедурно-технологічні аспекти, такі як готовність до різних форм взаємодії, ведення дискусій, діалогу.

Треба окремо наголосити на ролі діалогу у суспільстві. Як показали попередні дослідження, запорукою консолідації громадської думки є формування суспільного дискурсу. Суспільний дискурс формується у широкій соціальній дискусії, до якої залучаються різні соціальні групи, організації та інститути. Ця дискусія включає як експертів, так і пересічних громадян. Часто-густо про нагальні питання, наприклад, про реформи, говорять лише фахівці. Але доки думка експертного середовища не виходить «в маси», вона залишається думкою окремої групи людей і не стає громадською думкою. Наскільки голос певної соціальної чи професійної групи – наприклад, освітян, - буде чутно, залежить від активності самих представників цієї групи. На жаль, на сьогодні освітяни не надто активно заявляють про себе, і той потенціал, який ми побачили у Ніжинському університеті, залишається невикористаним.

Погляди з різних боків – з боку столиці та регіонів, науки та освіти, історії та сучасності – роблять предмет обговорення більш ємним, багатошаровим, деталізованим. Обмін думками з освітянами - представниками Ніжинського університету дозволив нам, науковцям, побачити процес консолідації громадської думки у новому вимірі, а освітянам – краще усвідомити свою роль у цих процесах.

Іванченко С.М., кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Інституту соціальної та політичної психології

НАПН України

С.М.Іванченко Проблема психологічного здоров'я в екологічному вимірі

ЛСПТ — Thu, 21 May 2015 11:33:59 GMT

Стаття присвячена проблемі психологічного здоров’я, яке розглядається у екологічному вимірі. Згідно екологічного підходу, людина представляє собою не окремий організм або індивід, а систему «організм плюс середовище». Відповідно, її здоров’я також має розглядатися у контексті оточуючого середовища, як природного, так і соціального. Розглядаються різні підходи у екологічній психології, пропонуються можливі шляхи з промоції здоров’я із залученням громад. Ключові слова: екологічна психологія, психологічне здоров’я, суб’єктивне благополуччя, промоція здоров’я, якість життя.

С.М.Іванченко Проблема психологічного здоров'я в екологічному вимірі

Хлаповська Т.Г. Приваблива жінка очима користувачів сайтів знайомств.

ЛСПТ — Tue, 01 Apr 2014 13:22:34 GMT

Хлаповська Т.Г. Приваблива жінка очима користувачів сайтів знайомств.

С.Н.Иванченко Соматическая терапия травмы: знакомство с методом

ЛСПТ — Tue, 18 Mar 2014 11:14:42 GMT

Соматическая терапия травмы – психотерапевтический подход к работе с такими симптомами и состояниями, как приступы страха («панические атаки»), острые реакции горя, утраты, посттравматические реакции (ПТСР). My WebPage

Петрунько О.В. "Ідеальні" функції соціалізації

ЛСПТ — Tue, 03 Dec 2013 14:36:39 GMT

детальніше

Петрунько О.В. Топологія суб'єкта в агресивному медіасередовищі

ЛСПТ — Tue, 03 Dec 2013 14:33:08 GMT

детальніше

Петрунько О.В. Медіасоціалізація або соціалізація з медіа замість соціалізації з дорослими

ЛСПТ — Tue, 03 Dec 2013 14:30:05 GMT

детальніше