Каталог статей

Як актуальна на сьогоднішній день розглядається організація соціально-психологічного супроводу, спрямованого на підтримку освітніх реформ не лише на рівні суспільства, а й окремих навчальних закладів. Звертається увага на необхідність налагодження взаємодії між учасниками процесу впровадження реформи освіти. Cоціально-психологічні підходи до соціальної взаємодії розділено на дві групи: пряма комунікація “обличчям-до-обличчя” і опосередкована комунікація за допомогою, зокрема, соціальних мереж. Представлено результати двох емпіричних досліджень у межах всеукраїнського експерименту: онлайнового опитування учасників експерименту та групової дискусії методом знаходження консенсусу серед педагогів експериментальних шкіл. Результати опитування щодо користування соціальними медіа показали, що педагоги далеко не повною мірою використовують інтернет-ресурси для професійної комунікації, недостатньо проявляють свою особисту позицію через поширення освітнього контенту, обмін думками або коментування. Другий етап експерименту – групова дискусія – передбачав взаємодію учасників (освітян, учнів та їхніх батьків) на основі застосування соціально-психологічних технологій. Апробовано метод знаходження консенсусу, за допомогою якого педагоги вчилися досягати згоди щодо проблемних питань реформування освіти. У різних групах педагогів консенсус досягався неоднаково легко, але загалом цей метод дає змогу підвищити рівень обізнаності громадян щодо освітніх реформ, сформувати проактивну позицію щодо їх упровадження, покращити діалог між учасниками навчально-виховного процесу щодо проблем школи в контексті освітніх нововведень, сформувати готовність до впровадження освітніх інновацій.

детальніше

Обстоюється думка, що в сучасному суспільстві на перший план виходять комунікативні методи управління, які передбачають перехід до самоорганізації суспільства на основі конструювання громадської думки. Стверджується, що попереднє формування громадської думки дає можливість впливати на просування соціальних інновацій, підтри-мка яких зумовлена причетністю суб’єктів суспільства до конструю-вання проекту цих інновацій. Наводяться та аналізуються результати всеукраїнського експерименту, спрямованого на формування позитив-ної громадської думки щодо освітніх інновацій. Громадська думка роз-глядається як засіб самоорганізації суспільства, який виконує функцію зворотного зв’язку в процесі конструювання спільного плану побудови майбутнього. Відповідно до запропонованого підходу конструювання громадської думки проходить у два етапи: спочатку визначається коле-ктивний автор майбутніх перетворень, коли задаються способи кому-нікації суб’єктів суспільства; на наступному етапі відбувається конструювання спільного соціокультурного проекту, який проявляєть-ся в громадській думці. Виявлено, що негативне ставлення представ-ників різних соціальних груп до освітніх інновацій зумовлено здебільшого недовірою до держави як до автора реформ, який не вра-ховує інтереси інших суб’єктів суспільства. Разом з тим декларована особиста зацікавленість учасників експерименту в реформуванні сере-дньої освіти дає надію на можливість здійснення позитивних змін у си-стемі освіти. Ключові слова: громадська думка, складноорганізоване суспільс-тво, соціокультурний проект, інновації, реформи освіти.

детальніше

детальніше

Стаття презентує основні етапи конструювання рефлексивної технології соціально-психологічного супроводу освітніх і громадських реформ, а також особливості цього процесу. Окреслено основні етапи процесу конструювання технології, зокрема: створення схеми, яка відображає проектний цикл робіт: від розробки до впровадження. Другий етап створення технології соціально-психологічного супроводу визначав зміст структурних компонентів кожного етапу: предмета, мети, процесів, засобів рішення, результатів. Третій - виділяв предметний рівень змістовних компонентів планованих робіт, зокрема: інформаційно-комунікаційні технології, організація соціального / групової взаємодії, рефлексивний і ресурсний компоненти, нетворкінговій і культуротворчий організаційний компоненти.

Особливості процесу конструювання рефлексивної технології соціально-психологічного супроводу описані в жанрі інтелектуальної рефлексії аналізу обмежень в даному творчому процесі і необхідних дій для завершення процесу конструювання.

Ключові слова: рефлексія, рефлексивний підхід, конструювання, соціально-психологічний супровід, освітні реформи, соціальна взаємодія.

детальніше

Стаття презентує напрацювання українських науковців стосовно рефлексивного управління в організаціях. Розглянуто рефлексивні процедури, створені як складова рефлексивного тренінгу практикуму, що забезпечують розгортання суб’єктності всіх учасників рефлексивної події. Існує потреба розгортання суб’єкт-суб’єктних стосунків педагогів й учнів, батьків учнів та місцевих громад задля забезпечення їхнього авторства та співаторства в освітніх реформах. Запропоновано використовувати рефлексивні процедури в складі технології соціально-психологічного супроводу. Презентовані такі рефлексивні процедури: процедура конвенційності, розширення рефлексії «табло», проблематизації, кваліфікації та цілісного бачення, процедура створення та змішування груп. Показано, що процедури розгортання предмету та рефлексивні процедури комбінуючись, надають можливість учасникам продуктивно долати внутрішню конфліктність та розвивати суб’єктність.  

Ключові слова: соціально-психологічний супровід, освітні реформи, суб’єктність, інтелектуальна рефлексія, рефлексивні процедури

детальніше

детальніше

детальніше